Фальшиві рахунки за світло від «Міненерго»: як не стати жертвою шахраїв

Лист приходить без попередження: нібито від Міненерго, з логотипом і офіційним тоном, а в тексті сказано про борг за світло і вимогу заплатити терміново. Так виглядає фальшивий рахунок за світло, на який Кіберполіція знову попередила українців. Схема стара, але працює, бо змушує діяти поспіхом, а поспіх — найкращий союзник шахраїв.

У цьому матеріалі

Якщо ви отримали щось подібне, не поспішайте. Ніщо не згорить за годину, а перевірити рахунок займе кілька хвилин. Нижче розберемо, як виглядають такі листи, чому Міненерго не є їхнім відправником і що робити кроками.

Як виглядає лист

Найчастіше в повідомленні є посилання «для оплати», іноді файл із рахунком. Шахраї копіюють назви установ, шапку та стиль справжніх листів, тому на око відрізнити підробку буває важко. Посилання веде на сайт, який схожий на платіжну сторінку. Там просять ввести номер картки, пароль або код із SMS. Файл у вкладенні може виявитися шкідливим і заразити телефон чи комп’ютер.

Чому Міненерго не шле рахунки

Міністерство енергетики не виставляє рахунки за електроенергію і не збирає комунальні платежі. Ці функції виконують постачальники, з якими ви уклали договір. Тому лист від імені міністерства з вимогою сплатити борг є першим тривожним сигналом. Навіть правильний логотип нічого не доводить: його легко скопіювати з офіційного сайту.

Як перевірити рахунок за кілька хвилин

Не відкривайте посилання з листа. Зайдіть в офіційний застосунок свого постачальника електроенергії або на його сайт, набравши адресу вручну. Перевірте розділ з платежами: справжній рахунок там з’явиться з актуальною сумою і датами. Якщо в застосунку порожньо, а в листі написано про серйозний борг, перед вами, найімовірніше, підробка.

Є й інші ознаки, які варто помітити. Це помилки в тексті, незнайома адреса відправника, вимога переказати гроші на картку приватної особи, а не через банківський застосунок, і штучна терміновість на кшталт «оплатіть до завтра, інакше відключать». Справжні постачальники так не діють.

Що робити, якщо ви вже ввели дані

Якщо ввели дані картки, одразу зателефонуйте в банк і заблокуйте картку або платіжний інструмент. Не чекайте, поки гроші зникнуть, бо саме швидка реакція дає найбільші шанси повернути кошти. Якщо платіж уже пройшов, повідомте банк і зверніться до Кіберполіції через онлайн-форму. Збережіть лист, посилання і номер телефону, якщо він був. Ці матеріали допоможуть у розслідуванні.

Пароль від банківського застосунку, код із SMS і повний номер картки нікому не диктуйте, навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку чи постачальника. Справжні служби їх не запитують.

Як захистити себе надалі

Найпростіше правило: платіжні дані вводьте тільки в застосунку банку або на сайті, куди ви зайшли самі, а не за посиланням із повідомлення. Якщо банк пропонує двофакторну перевірку, увімкніть її. Так навіть у разі витоку пароля платіж без вашого підтвердження не пройде.

Варто також попередити близьких, особливо батьків і родичів, які рідше перевіряють незнайомі листи. Саме вони найчастіше стають мішенню таких схем, бо поспішають сплатити «борг», щоб не відключили світло. Коротка розмова за чаєм може заощадити гроші краще за будь-яку порадник.

Інші схеми з тим самим сценарієм

Такий самий принцип працює і для листів від імені податкової. Вони так само вимагають швидких дій, а посилання ведуть на підроблені сторінки. Схожа логіка у фішингових повідомленнях у месенджерах, які обіцяють бонуси чи повернення коштів. Про захист від спаму в повідомленнях ми писали в статті про Google Messages.

Джерело інформації про нову хвилю шахрайства: ITC.ua.