Закон про штучний інтелект в Україні: що готують і чому це важливо

Українські ШІ-сервіси поки що працюють майже без спеціальних правил у законі. Міністерство цифрової трансформації готує закон про штучний інтелект, і мета — наблизити українське регулювання до європейського. Документа ще немає, але підготовка вже триває, і деякі її кроки можна побачити вже зараз.

Для звичайного користувача це питання не абстрактне. Від нього залежить, чи знатиме людина, що перед нею згенероване відео, чи зможе оскаржити рішення алгоритму, який відмовив у кредиті або роботі. Тож розберемося, що відомо, що вже зроблено і чого ще немає.

Хто пише документ

Над текстом працює робоча група з правового регулювання ШІ. Її створило Міністерство цифрової трансформації, а в планах на 2026 рік значиться розробка законопроєкту. Яких саме норм стосуватиметься текст, міністерство поки не розкривало, тож конкретні положення назвати зараз не можна. Якщо ви стежите за законотворчістю, слідкуйте за оновленнями робочої групи, бо саме там з’являться перші проєкти.

Що вже зроблено

Міністерство опублікувало дорожню карту та Білу книгу з регулювання ШІ. Це документи, які описують, куди рухається держава і чому. Також запустили регуляторну пісочницю, де розробники можуть тестувати свої рішення під наглядом регулятора, ще до того як закон набере чинності. За рік туди подали 90 заявок, а 15 продуктів пройшли аудит за участю експертів.

Окремо оновили словник термінів у сфері штучного інтелекту. Це здається технічною деталлю, але саме так законодавство стає зрозумілим: коли всі розуміють, що означає та чи інша назва, легше визначити, на які сервіси поширюються вимоги. Україна також підписала міжнародні документи в цій сфері, зокрема Декларацію Блетчлі та Рамкову конвенцію Ради Європи. Офіційні пояснення є в публікації Мінцифри.

На що орієнтуються: AI Act

Українські розробники хочуть, щоб закон відповідав європейському AI Act, який Європарламент ухвалив у березні 2024 року. Європейський акт вигідний тим, що його вже застосовують великі компанії, тож український бізнес не починатиме з нуля. Там є заборони, які варто знати. Не можна створювати бази для розпізнавання облич, збираючи фото й відео з інтернету чи камер спостереження. Заборонено також використовувати ШІ, щоб маніпулювати людьми, експлуатувати їхні вразливості або розпізнавати емоції.

Окремо AI Act виділяє системи високого ризику: ШІ в критичній інфраструктурі, медицині, банках, освіті, найму персоналу, міграції, правоохоронній сфері та правосудді. Для них передбачено прозорість, контроль людини і постійний моніторинг ризиків. Ще один момент, який помітять користувачі: контент, створений чи змінений ШІ, має бути позначений, зокрема deepfake-відео та аудіо.

Що це може змінити для користувачів

Якщо український закон піде тим самим шляхом, ви частіше бачитимете позначки на згенерованих відео та голосах. Це допоможе відрізняти справжні записи від підробок, особливо коли шахраї використовують підроблений голос знайомого. У чутливих сферах, як-от медицина чи банківські послуги, рішення алгоритмів мають перевіряти люди, а не лише машина.

Варто розуміти, що це поки прогноз. Деталі закону не оприлюднені, і багато залежатиме від того, які саме сервіси потраплять у категорію високого ризику. Для бізнесу, який створює ШІ-продукти, це важливо вже зараз: заздалегідь зрозуміти, до якої категорії належить його сервіс, означає вчасно підготуватися.

Що поки невідомо

Найбільше питань стосується термінів ухвалення і механізмів контролю. Хто і як перевірятиме дотримання правил, які покарання передбачені за порушення, наскільки жорстко вимоги торкнуться невеликих стартапів — усе це ще не визначено. Редакція DOU запитувала Мінцифри, які проблеми з ШІ має врегулювати закон, але детальної відповіді станом на листопад 2026 року немає.

Де стежити за змінами

Про розвиток теми ми пишемо в розділі «Штучний інтелект». Проєкти документів і результати роботи робочої групи публікують на сайті Мінцифри, тож там варто перевіряти першоджерело. Огляд позиції галузі з аналітикою від DOU також є за посиланням.